Кредит под 0% - актуальный список организаций - Подробнее


Головна >> Повідомлення


Прогноз розвитку й розповсюдження шкідливих комах і хвороб в посівах сільськогосподарських культур на території Черкаської області восени 2015 року



 Фітосанітарний стан озимих культур восени поточного року цілком залежатиме від агрокліматичних умов вегетації й по різному складатиметься на території області. Ймовірно, що через  посушливу  погоду    в серпні – вересні , орієнтовно  будуть зміщені до періоду  фізіологічно кращої підготовки грунту, строки сівби озимих зернових культур. Тому  особливої уваги потребує підготовка посівного матеріалу. Так як заражене насіння – одне з основних джерел інфекції для розвитку видів сажкових, кореневих і стеблових гнилей озимих колосових. Найбільш надійним та ефективним методом попередження розвитку захворювання є передпосівне протруєння насіння фунгіцидними препаратами.
 Для протруювання насіння  озимих зернових культур  пропонується  згідно «Переліку  пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»  широкий асортимент  протруйників, що надає можливість  вибрати препарат відповідного  спектра фунгіцидної дії та рівня  захисної спроможності стосовно  комплексу хвороб. На  ринку пестицидів пропонуються  фунгіцидні протруйники вітчизняного виробництва:   супервін, к.с. - 1-1,8 л/т, ультрасил Дуо,ТН т.к.с. 0,5 л/т.
Високий захист від пліснявіння, сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей сходів забезпечує застосування  комбінованих  препаратів: вінцит 050, к.с. -1,5 л/т,вінцит форте, КС 1 л/т,  іншур перформ 12% к.с. – 0,5 л/т, кінто дуо 8% к.с. – 2-2,5 л/т, ламардор ПРО 180, ТН – 0,5-0,6 л/т, максим стар 2,5%т.к.с. – 1,5 л/т, сертікор 050, т.к.с. – 0,75-1,0 л/т та інші.
Протруювання  насіння  можна робити, як завчасно (за 2 – 3  тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання  особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб .   
З метою підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів одночасно з протруюванням насіння рекомендовано проводити обробки мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту), а для стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників – біостимуляторами росту (агростимулін, емістим с тощо).

 Вибираючи протруйник необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і грунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже  важливо врахувати запаси вологи в грунті, які забезпечують рівномірні і  дружні сходи.
 За сухої погоди вересня-жовтня в озимині ймовірний масовий розвиток злакових шкідників, зокрема  мух, попелиць і цикадок. Шкідлива дія попелиць зумовлена висмоктуванням поживних речовин з рослин, що пригнічує їх ріст і розвиток, а також токсичною дією слини, яка вводиться комахою в рослини під час харчування. А головне, попелиці – переносники вірусних хвороб типу мозаїк та карликовості з хворих рослин, переважно бур’янів, на культурні посіви.  Характерна ознака пошкоджень цикадками – жовто – фіолетове забарвлення листків сходів озимини, пригнічення розвитку рослин. Цикадки – переносники вірусних хвороб рослин типу мозаїки.   У фази від сходів  до кущіння озимих найнебезпечніші  злакові мухи, значна  частина пошкоджених  ними рослин відмирає. У рослин, які вижили знижується зимостійкість.
На початку вересня відроджуватимуться личинки  хлібної  жужелиці (туруна), які   з появою сходів озимих зернових  мігруватимуть на посіви. Тривалість пошкодження  рослин озимих культур  восени  залежатиме від вологості грунту. За посухи личинки  будуть живитися 15 – 25 днів, за вологої осені до 100 днів. Живлення личинок  припиняється  за зниження температури до мінусової (0-5 0 ). Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки пшениці мають «змочалений вигляд».
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею,  слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури.
Не менш шкідливі в осінній період підгризаючі совки (озима та оклична), гусениці яких живляться сходами до настання холодів Масове відродження  і розвиток підгризаючих гусениць проходитиме в І-ІІ декадах вересня.    
Здатні забезпечити збереження проростків та вегетуючих рослин від шкідників  на протязі  2-3  тижнів інсектицидні протруйники такі, як круїзер 350 т.к.с – 0,4-0,5 л/т, гаучо плюс 466,   ін сет, ВГ -0,75 л/т, контадор макси, ТН 0,3 – 0,6 л/т, або  сучасні інсектицидно-фунгіцидні протруйники: селест топ 31,25% т.к.с. – 1,5-2,0 л/т, селест макс 165,  юнта квадро 37,2% т.к.с. – 1,5-1,6 л/т  та ін.
По сходах  культури  за перевищення   порогу шкодочинності  шкідниками:  цикадки (50 – 150 особин на 1 м2), злакові попелиці (5 – 10 особин на рослину), пшенична та шведська мухи (30 – 50 на 100 помахів сачком), підгризаючі совки (понад 2 – 3 гусениці на 1 м2), хлібний турун (2 – 3 личинки на 1 м2)   проводять крайові або суцільні обробки добре  розвинених посівів   застосовуючи  один із інсектицидів:  актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, карателем, к.е., 0,15 л/га, нурелом Д, в.е., 0,75-1 л/га, фастаком, КЕ, 0,1 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га, супер бізоном, КЕ 1-1,5 л/га та іншими інсектицидами згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.
 За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листкової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації.  Потреба в оздоровленні посівів озимої пшениці,  може наступити під час кущіння за 1%-  інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, 5% - септоріозом і іншими плямистостями листя. Для  хімічного оздоровлення посівів рекомендують   відповідні  фунгіциди, а саме: абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га, аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га, альбітом ТПС, т.п.с., 0,04 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, амістаром тріо, к.е., 1 л/га, арбалетом, к.с., 2 л/га, аяксом, КС, 0,4-0,6 л/га, бампером супер, к.е., 0,8-1,2 л/га, броадером 30, к.е., 0,4-0,5 л/га, вареоном, к.е., 0,6-1 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, джерелом, к.с., 0,5 л/га, заміром, в.е., 0,75-1,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га та аналогами, імпактом Т, к.с., 1 л/га, колосалем  про, м.е., 0,3-0,4 л/га, ліндером, к.е., 0,5-0,75 л/га, міражем, к.е., 1 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, раксолом, КЕ, 0,6 л/га, солігором, к.е., 1 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами,  терапевтом про, к.с., 0,7 л/га, топсином-М, з.п., 1 л/га, ті рексом, к.е., 0,5 л/га, фолікуром, к.е., 0,5-1 л/га та аналогами, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га та аналогами, церкоштефом, к.с., 0,5 л/га, штефкором, КС, 0,5 л/га.
 В разі співпадання строків захисту посівів від шкідливих комах і хвороб, обприскування поєднуют.
 За  теплої  погоди сходам озимого ріпаку завдаватимуть шкоди хрестоцвіті блішки,  ріпакові блішки, ріпаковий пильщик, стебловий капустяний прихованохоботник, листоїди, білани,  підгризаючи та листогризучі совки. При  чисельності шкідників, яка перевищує поріг шкодочинності   у фазі сходи – 2 – 4 справжні листки  ( І-ІІ етапи органогенезу)  хрестоцвіті блішки 3 жуки на кв.м, ріпакова блішка – 10% пошкоджених рослин, ріпаковий пильщик – 2 - 3 несправжні гусениці на рослину, гусениці біланів – 2 особ. на кв.м. посіви обприскують одним із інсектицидів: данадим стабільний, к.е. 0,7 – 1,2 л/га,  децис профі, 0,07 л/га, ф`юрі, в.е. 0,1 л/га.
 Проти стеблового прихованохоботника – (ЕПШ -1 – 2 жуки на 40 рослин, або 3 жуки на кв.м.) обприскують: борей, к.с. 0,1 л/га, моспілан, р п, 0,1  кг/га,  нурел Д, 0,5 -0,6 л/га, пірінекс супер 420, к.е. 0,4- 0,7 л/га, танрек, РК - 0,15 – 0,25 л/га
Осіннє поле ріпаку, насамперед за теплої вологої погоди, потерпатиме від хвороб, зокрема альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу,  циліндроспоріозу. За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та дощів ймовірний прояв гнилей.
Наприкінці вересня – початку жовтня всередині коренів, біля кореневої шийки з утворенням порожнин з наступним побурінням серцевини розвиватиметься бактеріоз коренів. Більшість таких коренів до весни ослизнюється і розмочалюється, що спричиняє в свою чергу загибель рослин. Поширенню збудників хвороби сприяють комахи (ріпаковий пильщик, капустяна муха, тощо).
За появи ознак цих хвороб у фазі утворення розетки рослини ріпаку слід оздоровлювати заміром 400, в.е., 1,0-1,5 л/га, колосалем Про, МЕ, 0,4-0,6 л/га, містіком, к.е., 1 л/га, ридомілом голд МЦ, 2,5 кг/га, фіталом, в.р.к., 2-3 л/га, іншими дозволеними препаратами. У фазі 4-5 листків за наявності інфекції альтернаріозу, циліндроспоріозу, фомозу, склеротиніозу та для стримування росту листя і підвищення стійкості до екстремальних погодних умов рослини оздоровлюють містиком Супер, оріусом, 0,5-0,75 л/га, фортецею  тотал ЕС, 1,0 л/га, тілтом 250 ЕС, 0,5 л/га, іншими. У фазі 5-6 листків культури для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку карамбою, в.р., 0,75-1,25 л/га, фолікуром 250 EW, EB, к.е. 0,5-0,75 л/га.
Осередково  посіви кукурудзи  і багаторічних трав   заселені гусеницями  лучного  метелика  ІІ покоління.  В кінці  серпня розпочався літ  ІІІ покоління фітофага, який продовжуватиметься  за теплої погоди у вересні  в посівах багаторічних трав,  на луках, біля річок.    В попередні роки   погодні умови не сприяли   повному розвитку ІІІ покоління, воно  було факультативне.
Повсюди,  на початку вересня овочевим культурам, багаторічним травам  продовжуватимуть   завдавати шкоди гусениці листогризучих совок (ІІ покоління капустяної, совки – гамми, городньої,   ІІІ – покоління помідорної, бавовникової).
 У вересні  в  плодових насадженнях  продовжуватиметься відродження  гусениць яблуневої і грушевої плодожерок ІІ покоління.   
 Також триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд, та  розвиток сисних шкідників: попелиць, кліщів, щитівки і несправжньої щитівки. Повсюдно в зерняткових культурах поширюватиметься  парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль.
В умовах затяжної осені може загостритися проблема мишоподібних гризунів, які в посівах області представлені полівками ( звичайна і гуртова) та мишами (курганчикова, польова, лісова). Найбільш чисельна й шкодо чинна восени  звичайна (сіра) полівка.
 Піку розмноження мишоподібних гризунів слід очікувати у жовтні-листопаді. Вони охоче поїдають всі зернові культури і ріпак від появи сходів до повного достигання врожаю.
Тому обстеження на виявлення гризунів проводять також пізно восени перед настанням стійких похолодань, а надалі додатково за потреби.
Боротьбу з мишоподібними гризунами слід розпочинати із знищення їх осередків біля скирт, лісосмуг, на площах багаторічних трав та інших угідь через реалізацію агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, доцільне лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. За наявності 3 – 5 жилих колоній на гектарі,  застосовують  біологічні препарати: бактероденцид і  бактеронцид, родента біо  та  дозволені  родентициди.
     Слід  зазначити, що хімічні обробки слід проводити у відповідності з визначеними економічними порогами шкодочинності і суворим дотриманням регламентів застосування  засобів захисту рослин та загальноприйнятих санітарних правил техніки безпеки та гігієнічних норм.

Зас. начальника державної фітосанітарної
інспекції Черкаської області (Харькова В.В.)

Зас. начальника державної фітосанітарної
інспекції Черкаської області (Іщенко І.В.)