Кредит под 0% - актуальный список организаций - Подробнее


Головна >> Технології сьогодні


ТОП-10 порад від «Євраліс Семенс»: вирощуємо озимий ріпак



Селекційна робота з озимого ріпаку компанією «Євраліс Семенс» була розпочата більше 30 років тому. Компанія «Євраліс Семенс» була першою компанією у Франції, яка запровадила 00-гібриди озимого ріпаку. Застосування біотехнологічних інновацій, мережі станцій для тестування ріпаку (більше 50 тис. ділянок по всій Європі) надає можливість значно прискорити селекційний процес та розширити роботу зі створення гібридів, адаптованих до вирощування до конкретних регіонів.
Останнім часом селекційні зусилля зосереджені на отримання стабільності врожайності. В структурі врожайності найбільша увага приділяється рівню морозостійкості, гілкуванню, резистентності до подовження стебла, стійкості до вилягання, кількості стручків, масі 1000 насінин, низькому вмісту глюкозинолатів та ерукової кислоти, підвищеної стійкості до хвороб та осипання, розвитку кореневої системи, визначенню оптимальної густоти для різних кліматичних зон.
Звернемо увагу на кілька ключових моментів вирощування озимого ріпаку.

 
1.Вимога до грунтів
Озимий ріпак — культура, вибаглива до родючості ґрунтів. Кращими для нього є чорноземи та легкосуглинкові ґрунти з високим вмістом гумусу.
Оптимальний показник рН для ріпаку: 6,0–7,0. При зміщенні рН до 5,5 суттєво знижується продуктивність культури, на лужних ґрунтах лімітуючим фактором є різке уповільнення засвоєння рослинами необхідних мікроелементів. Слід уникати заболочених та важкосуглинкових ґрунтів, а також ділянок з високим рівнем підґрунтових вод.
 
2.Місце в сівозміні
Кращими попередниками є багаторічні бобові трави, горох, рання картопля, вико-вівсяні суміші. Задовільні — зернові культури. Із зернових кращими є ті, що рано звільняють поле — озимий ячмінь, пшениця. Не рекомендується розміщувати ріпак після соняшнику та інших хрестоцвітих культур (гірчиця, редька, капуста). Слід також уникати вирощування ріпаку в сівозмінах з цукровим буряком, оскільки великою загрозою є поширення спільного шкідника — нематоди.
Повертати на попереднє місце ріпак необхідно не раніше, ніж через 4 роки.
Сам ріпак є дуже добрим попередником для ярого та озимого ячменю, добрим — для зернових, картоплі, льону, задовільним — для ярої пшениці, пасовищ, бобових, цибулі, шпинату, поганим — для капусти та хрестоцвітих культур.
 
3.Підготовка ґрунту
Уникати щільного ґрунту для хорошого розвитку коренів, створювати добру ґрунтову структуру на глибині до 20 см. З метою збереження достатнього рівня вологи, необхідно готувати ґрунт зразу ж після збору врожаю попередника. Отримання дружніх сходів можливе лише при наявності достатньої кількості вологи в ґрунті. Тому обробіток ґрунту повинен забезпечити створення дрібногрудкуватої структури верхнього шару та зменшити непродуктивні втрати вологи. В останні роки поряд з найбільш поширеною в Україні класичною технологією (оранка на 22–30 см) добре себе зарекомендували мінімальна та нульова технології обробітку, особливо в умовах гострого дефіциту вологи.
 
Гібриди «Євраліс Семенс», завдяки інтенсивному стартовому росту, добре адаптовані до цих технологій.

4.Застосування добрив
Потреба ріпаку в елементах живлення досить висока. На 1 ц насіння він використовує 6,0–6,5 кг  N; 2,4 кг  P2O5 і 4,2 кг  К2O. Норма внесення мінеральних добрив залежить від попередника, родючості ґрунту та запланованого рівня урожайності. Фосфорні та калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, азотні — перед посівом тільки після зернових попередників (25–30 кг д. р.), оскільки надлишок азоту в осінній період погіршує перезимівлю рослин.
 
Азот. Ріпаку для отримання врожаю 100 кг зерна потрібно 6,5 кг азоту. Важливим моментом є забезпечення посівів навесні необхідною кількістю азоту, враховуючи при цьому наявність доступного рослинами азоту в ґрунті та кількість засвоєного рослинами азоту з осені. Недостатнє азотне живлення спричиняє недобір врожаю. Надлишок азоту призводить до надмірного росту рослин та проблем, які з цим пов’язані (вилягання, хвороби). Рекомендується перше підживлення азотом проводити на початку весняного відновлення вегетації (60 %, разом із сіркою). Друге підживлення проводять через 10–20 днів, на початку фази формування стебла (40 %). Третє підживлення проводять в фазі бутонізації (10 к/га, у вигляді рідких добрив, разом із мікроелементами та фунгіцидами) сприяє збільшенню формування стручків та збільшенню маси 1000 насінин.
Практика останніх років свідчить, що ефективність другого підживлення із-за недостатнього вологозабезпечення в цей період досить низька. З огляду на це більш доцільним є проведення ранньовесняного підживлення азотом повною нормою.
 
Фосфор. Найбільше фосфору ріпак потребує у період між стеблуванням та цвітінням. Завдяки розвинутій кореневій системі ріпак добре засвоює нерухомий фосфор з ґрунту (близько 80 % від загальної потреби). Залежно від забезпеченості ґрунту рекомендується з мінеральними добривами вносити 60–80 кг/га P2O5.
 
Калій. Ріпак вимагає достатнього забезпечення калієм, оскільки 35–40 % від його загальної потреби поглинається рослинами уже в перші 4–6 тижні після сходів. Особливо інтенсивно калій засвоюється під час росту стебла навесні. Рекомендується вносити 50–80 кг/га.
 
Сірка. Сірка поглинається рослинами так, які азот (N: S = 5:1). Нестача сірки призводить до зниження засвоєння азоту рослинами, а, отже, до недобору врожаю. Рекомендується внесення сірки одночасно з ранньовесняним підживленням посівів азотом (30–40
кг /га).
 
Бор. Ріпак для росту та розвитку потребує відносно багато бору (300–600 г/га).
Його дефіцит призводить до деформації стебла, нерівномірного цвітіння та недорозвинутості стручків і насіння. Близько 25 % орних земель України мають низький рівень забезпеченості бором, тому для забезпечення потреб рослин досить ефективним є позакореневе застосування мікродобрив, що містять бор.
 
5.Посів
Звичайно, в технології вирощування ріпаку це один з найбільш важливих елементів.
У Центральній частині Європи оптимальними строками посіву вважають період 5–31 серпня, у Франції — 15 серпня-10 вересня, в Іспанії — 15 вересня-10 жовтня. В Україні значною мірою вибір строку посіву озимого ріпаку пов’язаний із наявністю вологи в ґрунті. Оптимальним терміном для посіву озимого ріпаку вважають період з 15.08 до 10.09 (залежно від кліматичної зони). Частіше посів проводиться в указаний термін зразу ж після дощу, за умов наявності вологи для отримання дружних сходів. У деяких господарствах товарні посіви озимого ріпаку сіють зі значно вищою густотою за рекомендовану, пояснюючи це відсутністю вологи в цей період. Другою проблемою перезагущення ріпаку, на нашу думку, може бути відсутність спеціальних сівалок точного висіву. До цього часу фермери використовують для посіву озимого ріпаку старі зерно-трав’яні сівалки (СЗТ-3,6), які не дають можливості провести якісний посів ріпаку на відповідну густоту.
Норма висіву гібридів «Євраліс Семенс» залежить від строку посіву та гібриду і становить 350–500 тис. насінин/га:
•    ЕС Гідромель — 500 000 насінин/га
•    ЕС Нептун — 500 000 насінин/га
•    ЕС Артіст — 400 000 насінин/га
•    ЕС Меркурій — 350 000–450 000 насінин/га
•    ЕС Алонсо — 400 000 насінин/га
•    ЕС Дануб — 400 000 насінин/га.
Після посіву обов’язкове прикочування.
Для посушливих умов єдиний вихід — застосування гібридів із надзвичайно швидким стартовим ростом. Добрий рівень адаптації саме до таких умов показують майже всі перелічені гібриди, але кращий з них за цією ознакою — ЕС Меркурій.

6.Осінній розвиток та підготовка до зими
Для нормального входження в зиму ріпаку потрібно 80–100 днів осінньої вегетації із сумою ефективних температур 750–800 оС. Для успішної перезимівлі ріпак до припинення вегетації повинен сформувати 6–10 листків, діаметр кореневої шийки 8–12 мм при висоті рослин 10–15 см. На легких ґрунтах глибина посіву складає 2,5–3 см, на важких — 1,5–2,0 см.
 
7. Регулятори росту рослин
Препарати групи азолів — метконазол (Карамба), тебуконазол (Фолікур та ін.), будучи досить ефективними проти ранніх інфекцій фомозу, завдяки рострегулюючій дії сприяють підвищенню зимостійкості рослин — коренева система рослин стає більш міцною, скорочується ріст стебла, рослини стають більш компактними, поживні речовини акумулюються в корені, що дозволяє забезпечити енергійний стартовий ріст навесні.
У весняний період підвищується гілкування, що забезпечує формування більшої кількості стручків і, відповідно, зростання врожаю.
Практика показує, що дотримання технології вирощування озимого ріпаку (передусім оптимальний строк посіву та оптимальна густота) призводить до мінімального втручання застосування регуляторів росту рослин.
 
8. Механізми, що запобігають морозам
Дотримання оптимальної густоти посіву забезпечує нормальний стан розвитку рослин, добрий розвиток листків на кореневої шийки, що обумовлює на фоні дотримання всіх технологічних елементів добру перезимівлю рослин.
 
9.Вплив густоти на структуру врожайності ріпаку
Технологічні дослідження із визначення впливу різних густот на структуру врожайності озимого ріпаку показують, що суттєво змінюється кількість сформованих стручків на гілочках різних порядків, їх розмір та загальний рівень гілкування.
Гібриди «Євраліс Семенс» можна умовно поділити на дві груп: перша — які можуть бути посіяні із більш високою густотою — ЕС Гідромель та ЕС Нептун (500 000 насінин/Га) та гібриди, яким густота під час посіву повинна бути зменшена — ЕС Меркурій — 350 000–450 насінин/га, ЕС Алонсо та ЕС Дануб — 400 000 насінин/га. Остання група вирізняється дуже високим рівнем гілкування!

10. Новинки сезону 2014–2015 рр.
Серед новинок «Євраліс Семенс» на сезон 2014–2015 рр. пропонує гібриди ЕС Меркурій, ЕС Алонсо та ЕС Дануб.
ЕС Меркурій — середньостиглий, стабільний за врожайністю, потенціал 65 ц/га, дуже високий рівень морозостійкості, високий рівень гілкування (87–91 %), формує велику кількість стручків (673–899 шт., особливо на гілочках 2–3-го порядків), надзвичайно швидкий стартовий розвиток, максимальна стійкість до вилягання, рекомендована густота посіву — 350–450 тис. насінин/га.
ЕС Алонсо — середньоранній, потенціал урожайності — 65 ц/га, високий рівень морозостійкості, високий рівень гілкування (87–89 %), формує велику кількість стручків (654–861 шт., переважно на гілочках 2-го порядку, які вирізняються більшим розміром), швидкий стартовий розвиток, висока стійкість до вилягання, рекомендована густота посіву — 400 тис. насінин/га.
ЕС Дануб — середньоранній, потенціал 65 ц/га, високий вміст олії, низький вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів, хороша морозостійкість, висока здатність до гілкування, формує велику кількість стручків (542 шт., переважно на гілочках 3-го порядку), середня кількість насінин у стручку — 7,8 шт., висока маса 1000 насінин — 7,3 гр., швидкий стартовий розвиток, підвищена стійкість до хвороб (циліндроспоріозу, склеротиніозу і, максимальна стійкість до фомозу), рекомендована густота посіву — 400 тис. насінин/га.

За матеріалами сайту agro-business.com.ua